Бібліотека Шевченківського ліцею Великодимерської селищної ради Броварського району Київської області

Аварію на Чорнобильській АЕС досі називають найбільшою техногенною катастрофою в історії мирного атома. Цій трагедії привласнений сьомий рівень небезпеки за Міжнародною шкалою ядерних подій, що стало локальною катастрофою з глобальними наслідками. Волею долі, епіцентром ядерної аварії стала саме наша багатостраждальна українська земля.

26 квітня 1986 року, вночі о 1:23 на четвертому енергоблоці ЧАЕС в результаті серії теплових вибухів був повністю зруйнований реактор. Значна кількість радіоактивних речовин потрапила в навколишнє середовище. Аварія розцінюється як найбільша у своєму роді за всю історію ядерної енергетики, як за кількістю загиблих та постраждалих від її наслідків людей, так і за економічними збитками.

Після аварії на Чорнобильській АЕС з постраждалих районів евакуювали 116 тисяч осіб, ще 230 тисяч було переселено із зараженої зони. З числа постраждалих унаслідок аварії померло 167 653 людей, серед них 2929 ліквідаторів. 83% потерпілих унаслідок Чорнобильської катастрофи страждають на різні захворювання.

Із кожної трагедії людство повинно винести урок на майбутнє, аби ніколи більше не зміг повторитись "Чорнобиль". Ми дедалі більше усвідомлюємо необхідність перетворення свого життя на безпечне, здорове та радісне. Нагальною потребою ХХІ ст. є формування такого способу життя, який склав би основу довготривалого ощадливого розвитку людства. Науково-технічний прогрес, нові технології самі по собі не здатні подолати загрозу екологічної катастрофи, що нависла над планетою. Потрібна нова філософія, нова політика, нові моральні зобов’язання кожної людини. Саме за такими принципами, на засадах стійкого розвитку, ми намагається жити. Саме така філософія на сьогодні є стратегією виживання і безперервного прогресу цивілізації.

Цей сумний день принесли нам на своїх крилах чорні лелеки: кажуть, після аварії на ЧАЕС саме такими бачили їх в зоні лиха. Час летить швидко та чорнобильська трагедія для нашого народу лишається незагоєною раною і невирішеною проблемою.

2 квітня

Міжнародний день дитячої книги

Багіра, чорна пантера з казки про Мауглі, в англійському оригінальному варіанті - чоловічої статі, це «він», а американські діти впевнені, що історія Еллі, Опудала, Залізного Дроворуба і Сміливого Лева закінчується з відльотом Гудвіна додому і поверненням Еллі в Канзас.

Цікаво, що свою першу книгу «Гаррі Поттер і філософський камінь» Джоан Роулінг закінчила в 1995 році. Літературний агент, який погодився її представляти, посилав рукопис у 12 видавництв, але всюди її відхилили. Тільки через рік рукопис був прийнятий маленьким лондонським видавництвом Bloomsbury, хоча його головний редактор навіть після схвалення книги був упевнений, що Роулінг не заробить багато на дитячих книгах, і радив ій знайти постійну роботу.

Дитячі книги - це не тільки література, коли всім смішно, кумедно або забавно, і не коли все просто і наочно, яскраво і привертає увагу, а коли за допомогою художніх образів, зрозумілих дітям, розповідається про життя, тобто в правильній дитячій літературі перед нами, перш за все, постає яскрава картина світу в різних життєвих ситуаціях.

Починаючи з 1967 року з ініціативи і за рішенням Міжнародної ради з дитячої книги (IBBУ) 2 квітня, в день народження великого казкаря Ганса Крістіана Андерсена, весь світ відзначає Міжнародний день дитячої книги, підкреслюючи тим самим важливу роль дитячої книги у формуванні духовного і інтелектуального обличчя нових поколінь Землі.

Кожного року одна з національних секцій IBBУ виступає спонсором цього чудового свята.

Традиційно ця секція запрошує популярного письменника написати Посланння дітям всього світу і відомого художника для створення до Міжнародного дня дитячої книги свого оригінального плакату.

Для довідки: Ганс Християн Андерсен народився 2 квітня 1805 року в маленькому містечку Оденсе, розташованому на одному з датських острівців - Фіонсе. Він був неперевершеним казкарем, проте Андерсен не писав тільки для дітей. Він хотів, щоб його казки читали і дорослі. Ганс Християн Андерсен злився, коли його називали дитячим казкарем і говорив, що пише казки як для дітей, так і для дорослих. З цієї ж причини він наказав, щоб на його пам’ятнику, де спочатку казкаря повинні були оточувати діти, не було жодної дитини.

Нещодавно в Данії була виявлена невідома досі казка Андерсена під назвою «Сальна свічка». Рукопис був знайдений серед паперів в архіві датського міста Оденсе місцевим істориком. Фахівці підтвердили справжність роботи, яка, можливо, була написана відомим казкарем ще в шкільні роки.

21 березня,

Міжнародний день людини з синдромом Дауна

Імовірність народження дитини з синдромом Дауна збільшується з віком матері і в меншій мірі, але все-таки залежить і від віку батька. Один з факторів ризику також близькоспоріднені шлюби. Але всеж...

Пацієнти з синдромом Дауна навчаються і при застосуванні відповідних методик можуть розвиватися в інтелектуальному плані. Народжені з синдромом Дауна діти можуть навчитися не тільки самообслуговуванню, але і читати, рахувати й писати, доступні їм і спеціальні знання. Коефіцієнт інтелекту (IQ) людей з синдромом Дауна коливається від 20 до 75 (нормою вважається IQ більше 70).

День проведення Міжнародного дня людини із синдромом Дауна вибраний не випадково, це двадцять перший день третього місяця пов’язаний з 3 копіями 21-ої хромосоми. Вперше цей День став щорічно відзначатися з 2006 року і був заснований на VI міжнародному симпозіумі по синдрому Дауна, проведеному в Пальма де Майорка, за ініціативою правлінь Європейської та Всесвітньої асоціацій Даун-синдром.

Як свідчать статистичні дані, ймовірність народження дитини з синдромом Дауна становить 1:600-800 всіх новонароджених і не залежить від раси, місця проживання, способу життя або соціального становища батьків.

Батьки дітей з синдромом Дауна змушені щодня боротися за гідне існування і майбутнє своїх дітей, долаючи величезний опір і нерозуміння з боку суспільства.

Міжнародний день людини з синдромом Дауна ставить перед собою мету привернути увагу суспільства до проблем людей з обмеженими здібностями, адже вони трохи відрізняються від звичайних людей в плані інтелекту і багато хто з них страждають від вроджених вад серця, але своєю добротою, щирістю і безпосередністю компенсують все те , в чому вони відрізняються від звичайних людей, а часто і перевершують їх.

Свою інтелектуальну відсталість люди з синдромом Дауна компенсують своєю приголомшливою душевністю, відкритістю і наївністю. Вони дуже добродушні, життєрадісні і позитивні люди, самі охоче прагнуть до спілкування. Чим більше вони спілкуються зі звичайними однолітками в дитячих садах або школах, на майданчиках і в спортивних секціях, тим менш помітно відставання в розвитку, краще психічний і фізичний розвиток таких дітей.

Діти з синдромом Дауна обдаровані не менш, ніж звичайні діти. Багато хто має художній талант, музичні (в тому числі танцювальні та співочі) і артистичні здібності, схильні до поезії, успішні в спорті.

20 березня,

День весняного рівнодення

Якщо стати на лінії екватора в день рівнодення, можна побачити сонце прямо над головою.

Тільки двічі на рік Сонце сходить точно на сході і заходить точно на заході. Це явище спостерігається в дні весняного і осіннього рівнодення. У день рівнодення центр Сонця можна спостерігати рівно 12 годин.

Важливою віхою зміни сезонів є день весняного рівнодення, астрономічний початок весни. Як відомо, навесні день збільшується, а ніч скорочується. І 20-21 березня наступає момент, коли тривалість дня і тривалість ночі стають рівними. Такий день називається днем весняного рівнодення.

Настання весни наші пращури вважали святом, з великим нетерпінням очікували її приходу (як і ми зараз!) і однаково урочисто відзначали його в різних частинах Європи та Азії. Язичницькі святкування приходу весни були сповнені важливим сакральним змістом перемоги світла над пітьмою, пробудження всього живого і початку нового життя. Стародавні єгиптяни звели Великого Сфінкса так, щоб він вказував прямо на сонце, що сходить під час весняного рівнодення.

Давайте порадіймо приходу весни і усміхнемося сонечку.

20 березня, Всесвітній день Землі

Наша планета Земля - наш рідний дім, в якому створені для нас особливі сприятливі умови, що сприяють нашому існуванню і життєдіяльності, що відкривають для нас досталь можливостей й достатній простір для їх реалізації. Далеко не кожна планета наділена таким унікальним потенціалом і розташована в таких унікальних умовах, які дозволили б такий бурхливий розквіт життя і її форм на такому, здавалося б обмеженому просторі у всесвіті. А адже вона така одна у всьому всесвіті.

Теоретики звичайно ж допускають, що десь у надрах інших систем і галактик може бути ще щось подібне, будують найпотужніші телескопи, запускають в космос всілякі дослідні апарати, намагаючись знайти хоча б віддалену подібність такого унікального поєднання в просторі, яке представляє наша матінка Земля. На те вони і теоретики, а на практиці наш будинок сам вже давно має потребу в тому, щоб ми звернули на нього нашу пильну увагу, так як нам схоже за дуже короткий час вдалося неабияк призабути про це. Ми стали нещадно використовувати її ресурси, витрачати і споживати, розоряти і нехтувати, порушуючи порядок у своєму власному домі, виснажуючи його і не даючи йому часу для поповнення своїх власних сил.

Так буде не завжди. Наші суїцидальні настрої коли-небудь припиняться. Суспільний настрій потрібно і можна міняти. Це доводять багато подій, які виникають іноді зовсім спонтанно, але мають позитивний настрій і добру волю. Одна з подібних подій, за даними проекту DilovaMova.com, сталася на початку 70-х років минулого сторіччя. Це була акція, котра пройшла 22-го квітня 1970-го року і була організована відомим американським активістом і політиком, сенатором Конгресу Сполучених Штатів Америки Гейлордом Нельсоном і групою студентів Гарвардського університету під керівництвом Денніса Хайеса. Метою цієї акції було привернення уваги широкої громадськості до крихкості екосистеми нашої планети. Акція мала несподіваний успіх на хвилі численних студентських рухів тих років, переросла в щорічну популярну подію і поширилася по всій Землі. У багатьох країнах вона стала відзначатися в день весняного рівнодення, який в залежності від календаря випадає на 20-е або 21-е березня.

У 1988-му році Всесвітній день Землі дійшов і до Країни Рад. Це популярне міжнародне свято стало гарною відправною точкою, на хвилі якої у багатьох країнах стали прийматися відповідні закони і державні акти, котрі безпосередньо стосуються вирішенню екологічних проблем та охорони навколишнього середовища. Надалі до Дня Землі була приурочена ще одна щорічна подія - голос Дзвонів Миру, який вперше був встановлений в Нью-Йорку, в штаб-квартирі Організації Об’єднаних Націй у 1954-му році. «Хай живе загальний мир у всьому світі», засвідчує напис на ціх дзвонах, відлитих із зібраних монет, які пожертвувані дітьми з усіх континентів нашої планети і нагородних знаків - почесних орденів і медалей багатьох країн світу. Дзвін став своєрідним символом нашої глобальної солідарності і став встановлюватися в багатьох великих містах і країнах по всій Землі.

Ми всі відповідальні за мир і гармонію, без якої життя на нашій планеті знаходиться під великим питанням. Добра воля і добрий дух в силах зупинити всякий наш помилковий напрямок і не будемо забувати про це. Будемо використовувати цю можливість, щоб зберегти перспективу життя! З Днем Землі!

21 лютого Міжнародний день рідної мови

У 1999-му році, за даними проекту DilovaMova.com, на 30-й сесії Генеральної конференції Організації Об’єднаних Націй з питань освіти, науки і культури, було прийнято рішення заснувати Міжнародний день рідної мови. Датою щорічного свята вибрано 21-е лютого. Це всесвітне свято було засноване з метою сприяння багатому культурному та мовному різноманіттю. Збереження багатомовності дає можливість зберегти не тільки унікальний погляд на нашу тисячолітню історію і культуру, але й виробити найбільш широкі підходи у сфері взаєморозуміння і людяності, які все ще продовжують зберігати в собі ряд проблем, вирішення яких видається складним завданням.

Зроблені кроки по збереженню і поширенню рідних мов на практиці показали, що це активно служить зміцненню солідарності і терпимості, розширенню взаєморозуміння і діалогу, що особливо цінно для нас і нашої власної, сучасної культури і традицій.

Щороку 16 лютого в Україні на державному рівні відзначатимуть нове свято – День єднання. Відповідний Указ № 53/2022 «Про невідкладні заходи щодо консолідації українського суспільства» опублікований на офіційному інтернет предстаництві Президента України.

15 лютого

День визволення Афганістану

У квітні 1988 року, після багатьох років застою, радянський лідер Михайло Горбачов підписав мирну угоду з Афганістаном. У лютому 1989 року останній радянський солдат залишив Афганістан, але громадянська війна тривала до приходу до влади талібів наприкінці 1990-х років.

22 січня

День Соборності (день Злуки)

Українська мрія - єдність, свобода і незалежність. Основа державності, якої споконвіку намагалися позбавити цю прекрасну частину земель всі її так звані сусіди прикриваючись «високими» інтересами, час від часу набувала цілком ясні обриси. Так сталося і на початку 1918-го. У цей січневий місяць у запалі революційних змін була створена Українська Народна Республіка, відома як УНР. Більш того на тих територіях, які входили до складу колись потужної Австро-Угорської імперії, була утворена ЗУНР - Західноукраїнська Народна Республіка. Вже до кінця року, в грудні 1918-го у Фастові, з гарячим бажанням втілити українську мрію в реалії, лідерам цих двох держав вдалося підписати своєрідний поєднувальний договір. Цей договір увійшов в нашу сучасну історію як «Акт злуки» і 22-го січня 1919-го року він був публічно оприлюднений в Київській столиці на знаменитій Софійській площі.

Набираюча обертів машина кривавої диктатури, яка прийшла на зміну колишніх «консерваторів» поспішила зламати і ці сміливі починання вільного українського народу. Вже буквально через кілька місяців більшовики увійшли в Київ, Закарпаття окупувала Чехословаччина, а Східну Галичину - поляки. А далі ...

Акт злуки тоді так і залишився лише декларацією, але народ ніколи не втрачав надію, адже народ, який втратив надію просто зникає. Надію, приміром, втратили нащадки кривавих диктаторів, коли Великий і Могутній Радянський Союз - об’єднання, побудоване зовні на «нових канонах справедливості», а всередині на крові і безглуздих жертвах, звалилося, не залишивши після себе нічого, що могло б його реанімувати.

22-е січня 1990-го року. Мільйони українців вишикувалися в справжню живий ланцюг, що розтягся від Києва до Львова. Вони відзначали День Соборності, День своєї української єдності та свободи.

21-го січня 1999-го року відповідно до Указу Президента України № 42/99 День Соборності був закріплений на законодавчому рівні суверенної держави. Потім, 30-го грудня 2011-го року, відповідно до Указу Президента України № 1209/2011 під назвою «Про відзначення в Україні деяких пам’ятних дат і професійних свят», День Свободи, який раніше відзначався 22-го листопада був об’єднаний з Днем Соборності і свято набуло свою нову назву - «День Соборності та Свободи України».

Після подій 2013-го - 2014-го року, революції Гідності і трагедії початку неоголошеної війни Росії проти України, окупації Кримського півострова і декількох обласних центрів на сході України «братнім російським народом», відповідно до Указу Президента України № 871 / 2014 від 13-го листопада 2014-го року, святу повернули колишню назву. «Відзначати щорічно 22 січня - у день проголошення в 1919 році Акта злуки Української Народної Республіки та Західноукраїнської Народної Республіки - День Соборності України. Внести до Указу Президента України від 30 грудня 2011 року № 1209 "Про відзначення в Україні деяких пам’ятних дат та професійних свят” зміну, виключивши абзац другий статті 1.»- йдеться в Указі.

У цей День проект DilovaMova.com приєднується до привітань на адресу всього українського народу! Єдність і свобода робить нас гідними нащадками наших батьків! Будемо з трепетом зберігати цей безцінний скарб! Хай береже нас усіх Господь і слава Йому за цю прекрасну країну - Україну!

26 листопада

День пам’яті жертв голодомору

Цей День щорічно відзначається в Україні в четверту суботу листопада.

Президент України, підтримавши ініціативу громадських організацій, міністерства культури і мистецтв, Державного комітету у справах релігій, Державного комітету телебачення і радіомовлення, ухвалив встановити в країні День пам’яті жертв голодомору і політичних репресій. Заходи, присвячені цьому дню, щорічно проходять в четверту суботу листопада.

Спочатку Указом президента України від 26 листопада 1998 року остання субота листопада оголошувалась Днем пам’яті жертв голодомору, потім Указом від 31 жовтня 2000 року цей день став іменуватися Днем пам’яті жертв голодомору і політичних репресій. У 2007-му році, згідно Указу Президента України № 431/2007 від 21-го травня 2007-го року, в назву цього пам’ятного Дня були внесені зміни: "Внести до Указу Президента України от 26 листопада 1998 року N 1310 (1310/98 ) "Про встановлення Дня памяті жертв Голодоморів та політічніх репресій" (в редакції Указа від 15 липня 2004 року № 797 (797/2004) зміни, віключівші у назві та тексті слова "та політічніх репресій".

Зараз День пам’яті жертв голодомору щорічно відзначається в четверту суботу листопада.

21 листопада

День Гідності та Свободи

Україна, 2014-й: «Україна - це територія гідності і свободи. Такими нас зробила не одна, а дві революції - наш Майдан 2004-го року, який був Святом Свободи, і Революція 2013-го року, Революція Гідності. Це був дуже важкий іспит для України, коли українці продемонстрували свою європейськість, гідність, своє прагнення до свободи», - зазначив глава держави, Петро Порошенко.

Раніше Указом від 19 листопада 2005 року № 1619/2005, Президент України Віктор Ющенко встановив свято - День Свободи. Було запропоновано святкувати це свято щорічно, 22 листопада, з метою затвердження в Україні ідеалів свободи і демократії, виховання почуттів національної гідності.

9 листопада, щороку, нашою державою святкується День української писемності і мови – свято, що стосується будь-якого українця, на честь відомого літописця Нестора, який був послідовником видатних творців слов’янської писемності Мефодія і Кирила і якому належав початок української мови. Вважається, що Нестор Літописець став прабатьком української писемної мови. Існують версії, що раніше на території України застосовували кілька видів писемності, деякі з них використовували грецьку абетку або латиницю. Сучасний алфавіт української мови здебільшого складається з аналогів грецьких літер і декількох слов’янських знаків, однак раніше, крім кирилиці, використовувалася так звана глаголиця.

У 1989 році Верховна Рада УРСР надала українській мові статусу державної. Вона також є рідною мовою українців, які проживають за межами України: в Росії, Білорусі, Казахстані, Польщі, Словаччині, Румунії, Канаді, США, Австралії та інших країнах. Українською мовою розмовляють майже 45 мільйонів людей і вона належить до найпоширеніших мов світу.

Генеалогічно українська мова належить до індоєвропейської мовної сім’ї. Про це свідчать і архаїзми, і деякі фонетичні та морфологічні ознаки, які зберегла наша мова протягом століть.

Давньою українською мовою написані козацькі державні документи й хроніки, створена самобутня художня писемність епох – від Івана Вишенського до Григорія Сковороди. Українці мають свою могутню класичну літературу, визнаних світом геніїв: Тараса Шевченка, Івана Франка, Лесю Українку, Михайла Коцюбинського, Василя Стефаника…

Кілька століть нас привчали до думки про нібито «вторинність» української мови, ретельно приховуючи від українців величезний масив української ж писемності, історії та культури, що сягає глибокої давнини і налічує багато тисячоліть.

В день української писемності і мови щороку, починаючи з 2000 року, на Українському радіо проходить Всеукраїнський диктант національної єдності. У диктанті можуть взяти участь всі охочі. Для цього достатньо увімкнути об 11:00 перший канал Українського радіо або телеканал “UA.Перший”.

29.09.2021р.

155 років від дня народження Михайла Сергійовича Грушевського (1866-1934), видатного українського історика, письменника, соціолога, літературознавця, політичного діяча, першого Президента України

90 років з часу заснування (1926) Києво-Печерського історико-культурного заповідника, який входить у список об’єктів всесвітньої спадщини ЮНЕСКО.

28.09.2021р.

Народився Василь Олександрович Сухомлинський (1918-1970), видатний український педагог-гуманіст, мислитель, публіцист, дитячий письменник, громадський діяч.